Петровський Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петровський Данило Іванович
Народився1893
Батурин
Помер8 квітня 1938(1938-04-08)
Розстрільний полігон «Комунарка»
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльністьдержавний діяч
ПосадаПостійний представник Раднаркому УРСР при Раднаркомі СРСР.
ПартіяВКП(б) (1938)

Данило Іванович Петровський (1893(1893), село Батурин Чернігівської губернії, тепер місто Бахмацького району Чернігівської області — розстріляний 8 квітня 1938) — український радянський державний та партійний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У (червень 1930—січень 1932). Член ЦК КП(б)У (січень 1932—січень 1937). Член ВУЦВК.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині шевця. З дванадцятирічного віку наймитував, працював на різних роботах.

З 1915 року служив у російській імператорській армії.

Член РСДРП(б) з квітня 1917 року.

Був заарештований за революційну діяльність у липні 1917 року та відправлений на фронт, де Данила Петровського обрали заступником голови дивізійного комітету та головою дивізійної культурно-освітньої комісії.

У 1917–1918 роках — голова Конотопської надзвичайної комісії (ЧК), голова Конотопського військово-революційного комітету. Потім був уповноваженим комітету оборони для керівництва партійною та радянською роботою у чотирьох прифронтових повітах.

У лютому—травні 1920 року — голова Чернігівського губернського виконавчого комітету.

У 1920–1921 роках — завідувач відділу для роботи на селі і член бюро Харківського губернського комітету КП(б)У.

У 1921–1924 роках — заступник голови Катеринославського губернського виконавчого комітету; заступник голови Одеського губернського виконавчого комітету.

У 1924–1929 роках — постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР. Обирався членом президії бюджетної комісії ЦВК СРСР.

У 1929—серпні 1930 року — торговельний представник СРСР в Австрії.

3 вересня 1930—9 лютого 1932 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української РСР.

9 лютого—5 серпня 1932 року — голова Організаційного комітету Президії ЦВК Української РСР по Дніпропетровській області[1].

5 серпня—11 жовтня 1932 року — голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради[2].

31 жовтня 1932—після 1934 року — уповноважений Народного комісаріату важкої промисловості СРСР по Українській РСР.

По липень 1937 року — начальник Управління середнього машинобудування Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

11 липня 1937 року заарештований. 8 квітня 1938 року розстріляний.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ РІДНОГО КРАЮ (до 70-річчя заснування Дніпропетровської області) Область в 1930-1940-х рр.
  2. Історія місцевого самоврядування на Дніпропетровщині в персоналіях (1932–1941 рр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Петровский Даниил Иванович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)